Простийпошук |
Розширенийпошук |
Покажчики
|
Професійний пошук |
Рубрикатор НБУВ |
Розподілений пошук |
Бази даних
Наукова періодика України - результати пошуку
Книжкові видання та компакт-дискиЖурнали та продовжувані виданняАвтореферати дисертаційРеферативна база данихНаукова періодика УкраїниТематичний навігаторАвторитетний файл імен осіб
 |
Для швидкої роботи та реалізації всіх функціональних можливостей пошукової системи використовуйте браузер "Mozilla Firefox" |
|
|
Повнотекстовий пошук
| Знайдено в інших БД: | Книжкові видання та компакт-диски (2) | Автореферати дисертацій (1) | Реферативна база даних (11) |
Список видань за алфавітом назв: Авторський покажчик Покажчик назв публікацій  |
Пошуковий запит: (<.>A=Мошковська Ю$<.>) | |||
|
Загальна кількість знайдених документів : 11 Представлено документи з 1 до 11 |
|||
| 1. | 
Мошковська Ю. О. "Одна таблетка на добу" – стратегія підвищення прихильності до лікування хворих на артеріальну гіпертензію [Електронний ресурс] / Ю. О. Мошковська // Ліки України. - 2013. - № 1. - С. 39-41. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/likukr_2013_1_8 | ||
| 2. |
Мошковська Ю. О. Використання коректорів метаболізму – сучасний підхід комбінованої терапії хворих на ішемічну хворобу серця [Електронний ресурс] / Ю. О. Мошковська // Ліки України. - 2013. - № 1. - С. 66-69. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/likukr_2013_1_12 | ||
| 3. | 
Соболь В. О. Лікування хворих на артеріальну гіпертензію із супутнім ожирінням: акцент на корекцію порушень дофамінергічної системи [Електронний ресурс] / В. О. Соболь, В. Г. Лизогуб, Ю. О. Мошковська // Медицина транспорту України. - 2014. - № 3. - С. 51-56. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/MTU_2014_3_11 Мета роботи - вивчення патогенетичних тригерів артеріальної гіпертензії (АГ) та ожиріння. Обстежено 24 хворих із АГ та супутнім ожирінням віком у середньому 52,9 року, тривалість АГ - 6,8 року. Всіх хворих обстежували за допомогою клінічних, інструментальних та біохімічних методів. Хворі з АГ і супутнім ожирінням для корекції порушень дофамінового обміну отримували агоніст дофамінових рецепторів бромокриптин та антагоніст кальцію амлодипін. Під впливом гіпотензивної терапії нормалізувався артеріальний тиск (АТ), а саме знизився сістолічний АТ (доба) на 12,3 % (p << 0,001), діастолічний АТ (доба) на 12,3 % (p << 0,01). Під впливом комбінованого лікування спостерігалася позитивізація таких показників: підвищення вмісту дофаміну у сечі на 77,5 % (p << 0,01) та зниження рівня альдостерону на 33,1 % (p << 0,001), що поліпшує інші показники добового моніторування АТ, ліпідного спектра крові, функцію ендотелію на тлі зменшення маси тіла. Висновки: корекція порушень дофамінового обміну позитивно вливає на метаболічні та неметаболічні показники. | ||
| 4. | 
Соболь В. О. Ефективність антагоністів дофамінових реццепторів у лікуванні хворих на артеріальну гіпертензію з супутнім ожирінням [Електронний ресурс] / В. О. Соболь, В. Г. Лизогуб, Ю. О. Мошковська, О. М. Бондарчук // Український науково-медичний молодіжний журнал. - 2014. - № 1. - С. 115-118. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Unmmj_2014_1_32 | ||
| 5. | 
Лизогуб В. Г. Місце агоністів дофамінових рецепторів в комплексному лікування хворих на артеріальну гіпертензію з супутнім ожирінням [Електронний ресурс] / В. Г. Лизогуб, В. О. Соболь, Ю. О. Мошковська // Науковий вісник Національного медичного університету імені О. О. Богомольця. - 2013. - № 4. - С. 82-86. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/nvnmu_2013_4_16 | ||
| 6. |
Меркулова І. О. Зміни жирнокислотного спектру фосфоліпідів мембран тромбоцитів у хворих на ішемічну хворобу серця в поєднанні з пароксизмальною формою фібриляції передсердь [Електронний ресурс] / І. О. Меркулова, В. Г. Лизогуб, Т. В. Богдан, Ю. О. Мошковська, Т. С. Брюзгіна // Український науково-медичний молодіжний журнал. - 2015. - № 3. - С. 98-102. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Unmmj_2015_3_21 | ||
| 7. | 
Лизогуб В. Г. Зміни відносного вмісту арахідонової кислоти у фосфоліпідах мембран еритроцитів і тромбоцитів – можлива патогенетична ланка розвитку фібриляції передсердь у хворих на ішемічну хворобу серця [Електронний ресурс] / В. Г. Лизогуб, Т. В. Богдан, Ю. О. Мошковська, Т. С. Брюзгіна, І. О. Меркулова // Кардиология: от науки к практике. - 2015. - № 3. - С. 38-45. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Konkp_2015_3_8 | ||
| 8. | 
Соболь В. О. Метаболічні порушення у хворих на артеріальну гіпертензію із супутнім ожирінням [Електронний ресурс] / В. О. Соболь, В. Г. Лизогуб, О. Г. Пузанова, Ю. О. Мошковська // Український терапевтичний журнал. - 2019. - № 3. - С. 34-40. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/UTJ_2019_3_8 Мета роботи - подальше вивчення патогенетичних тригерів артеріальної гіпертензії (АГ) із супутнім ожирінням (СО). Обстежено 111 хворих на АГ із супутнім ожирінням (основна група) та 18 хворих на АГ без ожиріння (група порівняння). Вік пацієнтів основної групи становив від 41 до 67 років, у середньому (<$E53,6~symbol С~7,35>) року. Контрольну групу склали 24 практично здорові особи, репрезентативні за віком, який у середньому становив (<$E53,5~symbol С~7,7>) року. Групу порівняння склали 18 хворих на АГ 1 - 2 ступеня та I - II стадії, середнього віку (<$E52,25~symbol С~6,41>) року без ожиріння. Вміст дофаміну (ДА) визначали за даними добової екскреції дофаміну із сечею за допомогою флюорометричного методу. Безпосереднє визначення ангіотензину II (АТII) та альдостерону (АЛД) проводили за допомогою імуноферментного аналізу. Концентрацію ліпідів визначали за допомогою ферментативного колориметричного методу. У хворих на АГ порушення дофамінового обміну встановлено у 88,8 % осіб із СО та 69,2 % осіб без ожиріння, що проявляється зниженням екскреції ДА із сечею в 2,3 разу (p << 0,001) та 2,0 разу (p << 0,001), у порівнянні з групою контролю. Наявність СО призводить до більш глибокого порушення в дофамінергічній системі, проявом якого є зниження рівня ДА в добовій сечі на 14,6 % у порівнянні з хворими на ізольовану АГ (p << 0,001). Гіперактивація ренін-ангіотензин-альдостеронової системи (РААС) більш виражена у хворих на АГ із СО, що супроводжується високим вмістом АТII та АЛД: (<$E47,45~symbol С~18,8>) пг/мл та (<$E220,17~symbol С~108,8>) проти (<$E42,1~symbol С~5,2>) пг/мл та (<$E172,1~symbol С~18,9>) пг/мл (p << 0,05; p << 0,001), (<$E15,28~symbol С~2,9>) та (<$E119,78~symbol С~31,6>) пг/мл (p << 0,001) у групі хворих на ізольовану АГ та контролю відповідно. Пороговим діапазоном ДА є значення 875 - 1060 ммоль/л, за перевищення якого частота патологічних рівнів АЛД та АТII суттєво зменшується (p << 0,05). За СО та порушення дофамінового обміну у хворих на АГ виявлено більш виражений атерогенний ліпідний профіль у порівнянні з хворими на АГ без ожиріння. Висновки: встановлено глибокі порушення дофамінового обміну у хворих на АГ та із СО, які проявляються пригніченням дофамінергічної системи та підтверджують патогенетичну роль ДА в розвитку ожиріння на тлі гіперактивації ренін-ангіотензин-альдостеронової системи. | ||
| 9. | 
Лизогуб В. Г. Вплив агоністів дофамінових рецепторів на клінікогемодинамічні та нейрогуморальні показники у хворих з артеріальною гіпертензією із супутнім ожирінням [Електронний ресурс] / В. Г. Лизогуб, В. О. Соболь, Ю. О. Мошковська, О. М. Бондарчук // Лікарська справа. - 2014. - № 5-6. - С. 67-72. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/LiSp_2014_5-6_9 Проаналізовано результати вивчення впливу гіпотензивної терапії з використанням агоністів дофамінових рецепторів на клініко-гемодинамічні та нейрогуморальні показники у хворих з артеріальною гіпертензією із супутнім ожирінням. Увагу приділено такому патогенетичному чиннику, як дофамін, та його взаємозв'язкам з ренін-ангіотензин-альдостероновою системою, вазодилатаційною функцією ендотелію, дія яких спрямована на регуляцію артеріального тиску та формування і прогресування ожиріння. | ||
| 10. |
Лизогуб В. Г. Особливості лікування хворих з артеріальною гіпертензією із супутнім ожирінням: невідоме про відоме [Електронний ресурс] / В. Г. Лизогуб, В. О. Cоболь, Ю. О. Мошковська, А. О. Луценко // Кардиология: от науки к практике. - 2020. - № 1. - С. 41-54. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Konkp_2020_1_5 | ||
| 11. |
Богдан Т. В. Корекція дисбалансу незамінних амінокислот плазми крові у хворих на стабільну стенокардію [Електронний ресурс] / Т. В. Богдан, Д. А. Пліскевич, В. В. Богдан, Ю. О. Мошковська, О. В. Савченко // Лікарська справа. - 2021. - № 3-4. - С. 36-41. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/LiSp_2021_3-4_6 Ішемічна хвороба серця є провідною нозологічною одиницею в структурі серцево-судинних захворювань за рівнем інвалідності та смертності серед населення України. Мета роботи - оптимізувати лікування хворих на стабільну стенокардію шляхом вивчення впливу L-аргініну на баланс незамінних амінокислот плазми крові. Обстежено 85 хворих на стабільну стенокардію, яких розподілено на дві групи: I група хворих отримували антиангінальну базисну терапію, II група хворих отримували базисну антиангінальну терапію і L-аргінін. Визначення амінокислотного спектру плазми крові хворих проводили методом іонообмінної рідинно-колонкової хроматографії на автоматичному аналізаторі амінокислот Т-339 виробництва "Мікротехна" (Чехія, Прага). У хворих на стабільну стенокардію, що отримували базисну терапію і L-аргінін, на відміну від хворих, що отримували тільки базисну терапію, в плазмі крові нормалізувався рівень аргініну, що ймовірно, сприяє синтезу NO. Також нормалізувався рівень валіну, лейцину і ізолейцину, що забезпечують синтез ацил-КоА та сукциніл-КоА. Висновок: додавання до антиангінальної терапії хворих на стабільну стенокардію L-аргініну сприяє корекції порушень балансу амінокислот плазми крові, що імовірно ефективно впливає на перебіг захворювання та прогноз. | ||
Попередній перегляд: 
Реферативна БД
 |
| Відділ наукової організації електронних інформаційних ресурсів |
 Пам`ятка користувача |